НОВИНИ

Грушевська Ілона, менеджер зі збуту Компанії MVCOM

18.12.2018 року

Ця книга стала першою повноцінно прочитаною книгою в жанрі «бізнес-літератури».

Маю зізнатись. Перш початково до книги я віднеслася зі скептицизмом. «Як таке можна читати? Сухо, нудно, не цікаво. І про що? Про бізнес…», - думала я, читач художньої літератури зі стажем «як тільки навчилася читати, з рук книг не випускала».

Я помилилась! Сухо? Нудно? Хах! Якби не так! Автор так зумів описати себе, свій життєвий досвід, свою роботу і досягнення, що відірватись від читання було просто неможливо! Без перебільшень.

Книга написана живою, легкою розмовною мовою. Автор не завантажує читача не потрібною інформацією та термінами. Він говорить по суті, пояснює та відтворює події яскраво, наче все це відбувається перед нашими очима просто зараз. Автору співпереживаєш, автору співчуваєш, з автором радієш, автору віриш.

Відчувається, що людина по той бік сторінок вважає тебе своїм другом і передає часточку тепла і віри – невимушено і з задоволенням. Ця щирість підкупає.

Перед нами постає історія життя та кар’єри звичайного чоловіка, в серці котрого палає багаття, яке навіть зараз продовжує зігрівати багатьох поряд. Перша робота, перше зіткнення з суворою реальністю, перші помилки та перші радощі перемоги.

На сторінках оживають герої – ті, хто був підтримкою та опорою для Максима, ті, хто навчав цінувати кожен момент життя, тих, хто навчав суворих уроків, хто вчив виживати. Саме такі люди сприяли написанню цієї книги. «45 татуювань» - 45 уроків життя. Так автор напівжартома – напівсерйозно їх називає…

Кожна глава присвячена окремій історії, яка загартовує волю. Автор радить нам пам’ятати про татуювання аби не повторювати його помилок.

Як вже згадувалося вище, книгу я брала в руки з долею скептицизму. Враження почало змінюватися вже після звернення М. Б. до читачів ще на початку.

М. Б. пише, що розуміє, що багато хто з ним не погодиться. Але, попри це, він сподівається, що бодай комусь допоможе і залишить слід у серці.

Це зворушило мене. Справді. По той бік листків - жива людина, яка доклала неймовірних зусиль, і, можливо, часточку душі в написання книги. Людина, яка відкрилася кожному, не зважаючи на те, що багато хто бачитиме, та не побачить, слухатиме, та не почує. А хто все ж побачить і почує – переверне так, що й не впізнаєш.

На мою думку – це дуже сміливо і заслуговує поваги!

І я вдячна, що М. Б. написав цю книгу! Адже він писав її та для мене. Як говорить мудрість: «якщо книгу прочитала хоча б одна людина і вона їй сподобалась – книга написана недаремно!».

Моє бачення змінилось.

Так, я не була згодна з усім, про що говорить автор. Щодо багатьох речей наше бачення розходиться. Але! Багато з чим я згодна!

Однією з улюблених для мене тез автора є: «Якщо людина постійно займається однією і тією ж роботою та не приділяє уваги саморозвитку, її розум притупляється».

Згідна на 100%!

Людині потрібен постійний розвиток!

Людина повинна постійно навантажувати мозок, щоб тримати його в тонусі, розвиватися всебічно! Інакше мозок/розум атрофується!

Згадаймо глибоководних риб, які живуть в умовах, куди не проникають сонячні промені! Їхні очі атрофовані й не виконують ту функцію, яку б мали виконувати! Вони – не бачать! Або бачать погано. Так само й людський розум: Якщо ним не користуватися, він безперечно залишиться, але виконуватиме лише основні функції на найнижчому рівні.

Отже, мозок потрібно розвивати та тренувати. Як? Батирєв дає пораду: слід читати. І не просто читати, а читати «правильну» літературу і дивитися «правильні» фільми. Такі, які виховують силу духу. Потрібно здобувати нові корисні навички. Які можуть знадобитися в роботі та в повсякденні.

І я з ним згодна!

Наступна теза з книги, яка перевернула моє уявлення і бачення: «Краще бути хорошим спеціалістом, ніж невмілим керівником».

Абсолютно згідна з цим твердженням! В оточені, де я виросла, живе думка, що лише люди, які займають керівні посади – успішні. І прагнути потрібно саме цього.

Тепер я розумію. Справжній успіх не в цьому. Головне – бути першокласним спеціалістом, виконувати свою справу з повною самовіддачею і бути тим, на кого рівняються. І зовсім не важливо, керуєш ти людьми чи підпорядковуєшся.

Моя мета – стати таким професіоналом. І немає значення, буде це сфера «с/г» чи «ІТ». Не бути «сірою масою», рухатися вперед і тільки вперед!

Третьою тезою, що справила враження не менше, ніж дві попередні стала: «Потрібно бути людиною мети, а не мрії». Всі ми про щось мріємо. Хтось про автомобіль. Комусь для життя потрібне власне житло. Хтось – про набір каструль, а для когось ідеалом є вдало законсервоване варення. Але люди різняться. Хтось буде продовжувати мріяти, тому що заради чогось потрібно жити. А інші – діють! Нехай покроково, нехай раз по раз набивають гулі на чолі, роблять крок назад, падають – але вони не стоять на місці! Вони знають чого хочуть і борються за це!

Ще однією важливою тезою, яку я для себе виписала: «Крок назад – це не ганьба, а Спосіб досягти мети».

Так що зовсім не страшно помилитися і впасти. Страшно – не намагатися піднятися, потонути в повсякденній рутині й сліпо існувати поряд з пасивними індивідами, які нічого не хочуть від життя та просто…існують.

Безперечно, були речі, з якими я не погоджуюсь (куди ж без них?). Але акцентувати на них увагу – не буду. Це моє бачення, моє сприйняття. Можливо, через кілька років зрозумію, що автор мав рацію та згадуватиму отакі свої думки з посмішкою на вустах та теплом у серці.

Знаю, що це не єдина книга автора. При нагоді сподіваюся ознайомитися і з іншими.

Я вдячна Максиму Батирєву за те, що він не пошкодував часу і сил, і створив цей шедевр. Я вдячна людям та Компанії за те, що надали можливість ознайомитися з цією книгою. І разом з тим відкрили очі на багато речей.

Рекомендую книгу для всіх, хто лише починає свій шлях у бізнесі, а також тим, хто вже «собаку з’їв» на ньому. Прочитати її варто хоча б раз тому, що дозволяє поглянути на світ зі ще одного боку. А вже скільки користі людина візьме для себе – це залежить тільки від самої людини!